Future Continuous in the Past – майбутній тривалий час з точки зору минулого англійської мови. Цей час використовується для передачі дій у майбутньому з точки зору минулого часу. Як правило, речення, в яких використовується Future Continuous in the Past є складнопідрядними. Нижче ви знайдете правила утворення Future Continuous in the Past та випадки, коли його доречно використовувати.
Іменник + should / would + be + дієслово у I формі з закінченням -ing
Для з’єднання двох простих речень у одне складнопідрядне може використовуватися частка if. Приклад розмовного речення:
Для утворення заперечного речення формула утворення в Future Continuous in the Past залишається тією ж самою, лише додається частка not після дієслова should / would:
Іменник + should / would +not + be + дієслово у I формі з закінченням -ing
Як і в інших часах, слова should not / would not можуть зливатися у shouldn’t / wouldn’t. Наприклад:
Питальне речення в Future Continuous in the Past використовується лише при передачі непрямої мови і утворюється за формулою наведеною нижче:
Should/Would + іменник + be + дієслово у I формі з закінченням -ing
Приклад питального речення:
Нижче розглянуто два випадки, коли Future Continuous in the Past вживається найчастіше.
В цьому випадку Future Continuous in the Past використовується для опису будь-якої події, з точки зору минулих подій, сподівань, думок. В таких випадках частим є використання слів know, think, expect, believe, hope. Приклади:
Часто Future Continuous in the Past використовується для передачі непрямої мови, якщо в прямій мові було використано Future Continuous. Майже обов’язковим є вживання дієслова say у Past Simple в головному реченні.
Утворення Future Continuous in the Past
Стверджувальні речення в Future Continuous in the Past утворюються за допомогою допоміжних дієслів should абоwould, хоча останній варіант використовується значно частіше, та дієслова to be (без інфінітива). Це модальні дієслова, які потрібно використовувати при утворенні речень з використання майбутнього тривалого часу з точки зору минулого. Формула утворення стверджувального речення: